Фото: armiya.az
Російська агресія дала потужний поштовх до розвитку найсучасніших військових технологій в Україні. Наші фахівці почали виготовляти безпілотні літальні апарати (БПЛА) найрізноманітніших модифікацій – від розвідників до “камікадзе”. І зараз можна сказати, що саме Україна має найбільший досвід застосування цих безпілотників. Отже, знає всі вимоги, які до них висуває сучасна війна.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що у 2024 році Україні вдалося вдесятеро збільшити виробництво БПЛА дальньої дії, порівняно з минулим роком. Наразі офіційно взято на озброєння 28 моделей українських дронів, з них 9 – дронів-“камікадзе”. Журналіст Коротко про розбирався в тому, які найуспішніші моделі виготовляються в нашій країні.
Дальнобійні Airborne та «Бобри»
Україна вже має безпілотники дальньої зони дії близько 1000 кілометрів. Це засвідчили атаки на промислові об’єкти з виробництва «Шахедів» у Єлабузі у Татарстані. Стало відомо, що атака була зроблена за допомогою українського дрону UJ-22 Airborne – безпілотника українського виробника Ukrjet.
Виробник БПЛА UJ-22 Airborne заявляє, що це багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, який здатний виконувати польоти будь-якої пори року, вдень і вночі, в будь-яких метеоумовах, в умовах активного використання противником РЕБ. При цьому зазначено, що безпілотник може виконувати пошуково-рятувальні та розвідувальні завдання.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в інтерв’ю газеті Die Welt днями заявив, що в арсеналі збройних сил країни вже є моделі, які можуть долати відстань понад 1000 кілометрів. “Більшість безпілотників, що використовуються, мають дальність польоту від 700 до 1000 км. Але зараз є моделі, які можуть літати на відстань більше 1000 км”, – повідомив міністр, уточнивши, що при нещодавніх українських атаках на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) були використані БПЛА з здатністю вражати об’єкти на відстані до 1000 км.
UJ-22 Airborne – може долетіти на відстань до 1000 км. Фото: wikipedia.org
Технічні характеристики UJ-22 Airborne:
максимальна злітна вага – 85 кг; загальна довжина – 3300 мм; розмах крил – 4600 мм; максимальна висота польоту – 6000 м; максимальний політний час –14 годин; швидкість максимальна/крейсерська – 200/140 км/год; вага корисного навантаження – 20 кг.
Також повідомляється, що безпілотник може бути оснащений фотоапаратом та оптико-електронною станцією. Управління дроном може здійснюватися в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимі.
Український дрон-камікадзе “Бобер”. Це – боєприпас великої дальності, виробництва концерну “Укроборонпром”. Дальність його польоту може досягати 1000 км. Передбачається, що саме “Бобри” вже неодноразово могли атакувати цілі в Москві. Безпілотник схожий на літак із невеликою передньою частиною основного крила.
БПЛА сконструйований за аеродинамічною схемою “качка”. Вона забезпечує ефективність зміни висоти польоту, щоб успішно проходити зони дії ППО або змінювати ціль без втрати підйомної сили.
Характеристики:
розмах крила – приблизно 2,5 м; довжина – 2-2,5 м, швидкість – 150-200 км/год; вага – до 150 кг; бойова частина – до 20 кг.
Аналітики зазначають, що БПЛА “Бобер” схожі на іранські дрони Shahed. При запуску дрона можна обійтися без катапульти або ракетного прискорювача, натомість використовують злітно-посадкову смугу.
Можливо. саме “Бобри” вже не раз могли атакувати цілі у Москві. Фото: https://t.me/serhiyprytula
Дронами вже керує штучний інтелект
CNN повідомило, що ЗСУ використовують «розумні» дрони зі штучним інтелектом. Україна ще з літа 2023 року розпочала тестування FPV-дронів зі штучним інтелектом, які здатні вражати цілі після втрати зв’язку. У вересні того ж року до експлуатації у ЗСУ було допущено одного з таких безпілотників – Saker Scout. У Міноборони пояснювали, що за допомогою оптики система цього дрону може самостійно розпізнавати та фіксувати координати техніки ворога, навіть замаскованої. Згодом оборонне відомство допустило до експлуатації у військах ще один український безпілотник, оснащений штучним інтелектом та автоматичним режимом польоту – SkyKnight 2.
SakerScout може атакувати ціль, навіть втративши зв’язок із оператором. Фото: saker.airforce
БПЛА Saker Scout має програмне забезпечення, що побудоване на алгоритмах штучного інтелекту. Сам комплекс складається з кількох БПЛА, з флагманського дрона-розвідника та кількох камікадзе типу FPV, які коригуються у тому числі за допомогою флагмана.
Розвідник може самостійно розпізнавати ворожу техніку, навіть замасковану, визначати її координати та передавати цю інформацію на командний пункт, включаючи використання автоматизованої системи управління військами “Дельта”. І його головне завдання – навести FPV-дрони.
Дальність дії дрона – до 10 км, можливості дрона передбачають встановлення розвинених засобів спостереження, включаючи нічні камери. Стійкість до засобів РЕБ ворога забезпечується інерційною системою навігації, тобто навіть у разі втрати супутникової навігації дрон знатиме, де він знаходиться.
Це означає, що для ураження певних дуже важливих цілей цілком можливо використовувати дрони-“камікадзе” зі штучним інтелектом, які направлятимуться у район цілі, самостійно проводитимуть дорозвідку, виявлятимуть найбільш пріоритетну ціль і будуть атакувати самостійно. Без постійної участі людини, зв’язок з якою може бути пригнічений РЕБ. Тобто навіть у разі пригнічення каналу зв’язку дрон зможе виконати завдання.
БПЛА SkyKnight 2 «Небесний лицар» найчастіше використовують як «камікадзе». Фото: armyinform.com.ua
БПЛА SkyKnight 2 “Небесний лицар” можна використовувати як “камікадзе”, так і для скидання корисного навантаження на ціль в контрольованому маневрі. Дрон опціонально обладнаний модулем mesh-мережі та спеціалізованим польотним ядром з модулем ІІ. Максимальне корисне навантаження, яке безпілотник може з собою носити, – два з половиною кілограми. SkyKnight 2 досить швидкий, потужний і водночас тихий.
«Пташки» для передової
Один із дронів, які сьогодні перебувають на озброєнні ЗСУ, – розвідувальний дрон Shark («Акула»). Ці безпілотники виробляються українською компанією Ukrspecsystems. Вони призначені для коригування вогню, зокрема американських реактивних систем HIMARS. Shark обладнаний системою шифрованого зв’язку та камерою з 30-кратним збільшенням. Дрон відправляється в політ за допомогою спеціального пускового пристрою та летить за допомогою гвинта у хвостовій частині. Безпілотник здатний долати відстань до 60 кілометрів.
Безпілотник “Фурія” від компанії “Атлон Авіа” в основному використовують артилерійські підрозділи бригад ЗСУ. Вони можуть літати на відстані до 50 км, а також підніматися на висоту до 2,5 км. Крейсерська швидкість дронів становить близько 65 км/год, а максимальна – 130-140 км/год. “Фурії” можуть перебувати в повітрі близько двох годин залежно від погодних умов. Час розгортання безпілотника із транспортного положення становить 15 хвилин. “Фурія” здатна нести корисне навантаження у вигляді розвідувальної апаратури, визначати координати цілей з точністю до 20 метрів, а також має опції автонавігації та автоматичного регулювання вогню з кількох позицій.
БПЛА «Валькірія», які сьогодні перебувають на озброєнні ЗСУ, були спроєктовані на підприємстві «Авіаційні системи України». “Валькірії” оснащені обладнанням, яке дозволяє вести денну та нічну зйомку у високій роздільній здатності, вести розвідку, моніторинг та відеоспостереження, а також коригувати вогонь артилерійських систем. Вага «Валькірії» становить чотири кілограми, а їхньою відмінністю є фіксоване крило.
Ці дрони здатні працювати в радіусі 34 км від точки запуску. Час їхньої автономної роботи становить дві години, максимальна швидкість – майже 110 км/год, а висота польоту може досягати двох кілометрів. «Валькірії» обладнані камерами з роздільною здатністю 4К, тепловізорами та гіростабілізованими платформами.
Безпілотник «Лелека-100» випускає компанія DeVIRo з Дніпра. Дрон призначений для розвідки в умовах радіоперешкод або блокування супутникової навігації. Він може визначати точні географічні координати об’єктів і передавати їх на базу, при цьому не розкриваючи своє місце противнику. Він також може злітати та сідати в умовах радіомовчання.
«Лелека-100» здатний підніматися на висоту до 1,5 тисячі метрів і перебувати в повітрі до 2-2,5 годин. Його крейсерська швидкість досягає 60-70 км/год, а корпус апарату виготовлений із композитного матеріалу – скловуглеволокна.
Серед розвідувальних дронів, що виробляються в Україні, успіхом користуються дрони Raybird-3, безпілотні комплекси PD-2 (“Народний дрон”). У ніші FPV-дронів (First Person View, технологія дозволяє побачити те, що “бачить” дрон у момент польоту) експерти звертають увагу на лінійку БПЛА “Пегас”, коптери “Буцефал”, “Лукар”, “Вампір”, які мають функцію скидання боєприпасів.
Залиште відповідь