Фото: Роман Балук/Львівська міська рада
Вже понад два тижні у Львові працює перший в Україні Центр рекрутингу української армії. Це пілотний проєкт Міністерства оборони та Львівської міської ради. Тут можна дізнатися всю актуальну інформацію про вакансії у ЗСУ. І оскільки, як кажуть в самому Центрі, вони не мають відношення до структур ТЦК, а рекрутери не є військовослужбовцями, тож і повісток тут не вручатимуть. Як працює Центр і чи матиме він успіх, дізнавалися журналісти Коротко про.
Повісток не вручатимуть
Центр рекрутингу української армії наразі єдиний у Львові та перший в Україні. Але вже незабаром такі мають з’явитися у кожному районі, кажуть у міській раді. Тут працюють п’ять рекрутерів – це цивільні особи, дехто із них має досвід служіння в армії. Саме вони повинні консультувати та надавати допомогу охочим служити у війську.
Рекрутер Галина Піскорська, що дехто побоююється прийти – тож лише телефонує. Фото: Роман Балук/Львівська міська рада
– У Центрі можна дізнатися всю актуальну інформацію про вакансії в армії, поспілкуватися з представниками бригад та вибрати бажану професію. Ми консультуємо, проводимо профорієнтаційні тести, але в жодному разі не вручаємо повісток – у нас немає на це повноважень, – розповідає рекрутер Галина Піскорська.
Рекрутери зізнаються, що насправді багато хто дійсно переживає, чи не отримає тут повістки.
– Не всі залишають у нас анкети, дехто – просто номер телефону, дехто приходить, дізнається про вакансії і йде, не залишаючи жодних даних про себе, а є й такі, хто просто телефонує і дізнається все по телефону, – каже пані Галина. – Бувають такі дні, що у нас більше телефонних дзвінків, ніж приходить “живих” відвідувачів.
Пан Микола дізнався про роботу Центру із новин. Тож вирішив теж поцікавитися вакансіями у ЗСУ.
– Мені 49 років, і я розумію, що рано чи пізно мене мобілізують, бо підпадаю за всіма параметрами, – каже чоловік. – Тож вирішив прийти і запитати про вакансії, щоб знати, де можу служити, а не кинули невідомо куди. Я водій, тому хотів би отримати саме таку роботу в армії.
Працюють у Центрі цивільні і повісток не роздають. Фото: Роман Балук/Львівська міська рада
Всі хочуть бути айтівцями
Галина Піскорська каже, що найчастіше відвідувачі запитують про вакансії в ІТ-сфері.
– Хочуть бути зв’язківцями, операторами БПЛА. Я не можу сказати, яких вакансій найбільше зараз у ЗСУ, це буде не дуже коректно озвучувати назагал. Але особовий склад потрібен у різних напрямках, бо люди втомлюються, отримують поранення, тож потрібна заміна. Ми вносимо в базу та опрацьовуємо кожного кандидата, але оскільки запити різні, то задовольнити всіх апріорі неможливо. Для нас головне, щоб людина потрапила в ЗСУ на ту вакансію, щодо якої вона має відповідний досвід, – каже рекрутерка.
Поки ми розмовляли, у центр завітав ще один відвідувач. Молодий чоловік представлятися не захотів, лише сказав, що йому 27 років і він айтівець.
– Я маю добре оплачувану роботу, працюю за комп’ютером, тож хотів би щось схоже мати й у війську. Мої дані взяли, обіцяли зателефонувати, коли підберуть вакансію, – сказав юнак.
За два тижні роботи Центру рекрутингу сюди звернулося понад 130 людей. Це і чоловіки, і жінки. 76 із них залишили тут свої анкети. Також вже близько 50% анкет відвідувачів опрацьовують бригади і військові частини, і близько 20 людей вже визначились із посадами і проходять процедуру оформлення.
– Ми почали роботу дуже активно, бо з перших днів відкриття були люди, готові розпочати свою роботу у ЗСУ. Ідея полягала в тому, щоб об’єднати зусилля усіх бригад, які сьогодні працюють і потребують людей, з військовими частинами. Тож спільно з Міноборони ми створили таке місце, де можна отримати будь-яку інформацію про вакансії, які на сьогодні є у військових, – розповідає директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Валентина Бартошик.
Рекрутер має запропонувати ті варіанти, які потребують сьогодні військові частини чи бригади. Фото: Роман Балук/Львівська міська рада
Намагаються зрозуміти мотивацію
Валентина Бартошик розповідає, що людина, яка відчуває потребу і бажає знайти себе у лавах української армії, може прийти в Центр і отримати необхідну інформацію, враховуючи свій фах, навики та розуміння того, що сьогодні вона потрібна армії в іншій зайнятості, ніж у цивільному житті.
– На сьогодні є багато запитів від цивільних, від колишніх військових, від чоловіків і жінок, навіть від офіцерів запасу. Вони приходять і цікавляться, чи є відповідні посади, на яких вони могли б бути корисними. Тому кожного дня ми отримуємо відповідні дані, заповнюємо анкети, які пропонуємо нашим бригадам для розгляду і прийняття рішення, – каже чиновниця.
Вона також розповідає, що в Центрі працюють рекрутери, цивільні люди, які мають певний досвід, знання в цій галузі. Їхня задача – надати інформацію та зрозуміти мотивацію цієї людини.
– Це, до речі, найважливіше. Рекрутер має запропонувати ті варіанти, які пропонують сьогодні військові частини чи бригади. Ми також використовуємо пошукові сайти. Якщо кандидат ідеально підходить, ми контактуємо з бригадами чи військовими частинами, залежно від того, хто кого на яку посаду шукає, і вже на місці відбувається спілкування з роботодавцем, – говорить Бартошик.
Наразі львів’яни напрацьовують алгоритм роботи, оскільки є першими в Україні. Але згодом такі центри будуть відкривати в інших містах України. На черзі – Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Київ та Полтава.
За два тижні роботи Центру сюди звернулись понад 130 чоловік. Фото: Роман Балук/Львівська міська рада
Думка експерта
Військовий експерт Павло Нарожний вважає, що такі центри рекрутингу до ЗСУ – необхідні, адже це можливість піти служити до армії на ту посаду, яку ти хочеш, маєш досвід:
– Існує стереотип, що армія – це бігати з автоматом і стріляти. Насправді у війську є маса професій, і 70% із них – це забезпечення. Це – кухарі, водії, збирачі дронів, медики, кінологи тощо. Окрім того, треба розуміти, що питання мобілізації – це лише питання часу. І саме такі рекрутингові центри – це сучасний метод, коли можна піти служити на ту посаду, яку ти хочеш, до якої маєш навики та досвід. Адже коли вручать повістку і викличуть в ТЦК, то вже кинуть на ту спеціальність і в ту частину чи бригаду, де найбільше бракує людей. Тому вважаю, що це гарна ініціатива і вона має право на існування, і ця система буде працювати.