Фото: Xysmila Smila
У ніч на 3 травня небо над північною частиною України світилося рожевим та червоним кольорами. Експерти стверджують, що це було північне сяйво. Вже втретє за останні два роки українці мали змогу спостерігати за дивними вогнями у небі, які не притаманні нашим широтам. Містика? Чи зміни у космосі? Кореспондентка Коротко про дізналася, як виникає полярне сяйво, до чого тут сонячний вітер та що віщують червоні й зелені вогні у небі.
Сонячні частинки бомбардують Землю
Дивне та вражаюче різнобарвне світіння можна побачити у небі і над північною, і над південною півкулями Землі. Це і є полярне сяйво. У першому випадку його ще називають північним (Aurora borealis), а у другому – південним (Aurora Australis.)
Північне сяйво сфотографували на Сумщині. facebook.com/universemagazinecom. Фото: ФБ Universe Space Tech
Полярне сяйво – природне явище, цікаве не лише науковцям, а й пересічним людям. До речі, наші пращури теж неодноразово бачили північне сяйво. Щоправда, в давнину люди ставилися до цього явища з великим острахом. Уявіть, як у той час, коли більшість населення Землі не чула й про те, що наша планета кругла, не кажучи вже про якісь закони фізики, раптово нічне небо стає криваво-червоним або яскраво-зеленим. Щоб хоч якось це собі пояснити, тодішні люди придумували різноманітні міфи. Звісно, більшість вважали, що поява північного сяйва – це мало не кара богів. Нібито вогні у небі несуть війни, смерть, руйнування. Як бачимо, частково це якраз про те, що зараз твориться в Україні…
Та повернімося до науки. На щастя, зараз вчені детально пояснюють виникнення полярного сяйва. Сонце викидає в космос заряджені частинки (електрони та протони), які бомбардують Землю зі швидкістю до 72 мільйонів кілометрів на годину. Це такий собі сонячний вітер, від якого нашу планету захищає, наче щит, магнітне поле. Ось цей «щит» крутить сонячний вітер навколо Землі, наче дзиґу. При цьому лінії магнітного поля розтягуються, наче еластична стрічка. Певна частина заряджених частинок спускається вниз до поверхні Землі вздовж ліній магнітного поля, стикається з газами у верхній атмосфері. Тоді й виникають мільярди спалахів, а на небі з’являється те саме полярне сяйво, яке ніби танцює.
– Чим активніше Сонце, тим більш яскравими будуть полярні сяйва на Землі, – розповідає Коротко про фізик-астроном Данило Бурбан. – Коли багато частинок світила летять до Землі, тоді північне сяйво можна спостерігати у багатьох країнах північної півкулі Землі. В Україні також. Цікаво й те, що це природне явище розповідає науковцям багато важливого про верхні шари атмосфери Землі, наприклад, щільність, склад, швидкість потоку, про магнітне поле планети, його зміни. Усе це важливо для космічних технологій, для електростанцій, зв’язку.
Зелене світіння у небі утворюють заряджені частинки Сонця, що стикаються з молекулами кисню на висоті від 100 до 300 км над Землею. Фото: en.wikipedia.org
Кольори унікальні, як наші відбитки пальців
Ще один цікавий факт: північне сяйво буває різних кольорів. Це залежить від складу газів земної атмосфери, висоти, на якій воно виникає, щільності атмосфери, рівня залученої енергії тощо.
Північне сяйво видно з космосу. Фото: en.wikipedia.org
– Кожен тип атома чи молекули випромінює свій набір кольорів, який є унікальним, як у людини, наприклад, відбитки пальців, – каже Данило Григорович. – Найбільш поширений колір сяйва – зелений.
Таке світіння у небі утворюють ті самі заряджені частинки, що стикаються з молекулами кисню на висоті від 100 до 300 км. А коли часточки «зустрічаються» з атомами кисню на висоті від 300 до 400 км, небо «запалюється» червоними вогниками. Полярне сяйво також може бути рожевим, синім і навіть фіолетовим.
Побачити на власні очі північне сяйво – це свого роду лотерея. Експерти кажуть, що це трапляється зазвичай з листопада по березень. Але мають бути ідеальні умови для природних вогнів у небі: ясна морозна ніч, висока сонячна активність напередодні. Найчастіше сяйво спалахує у небі над Норвегією, Швецією, Канадою, Фінляндією, Гренландією, Ісландією, на півночі Шотландії та США (Аляска). Як бачимо, України у цьому списку немає.
– Не шукайте містики там де її немає, – сміється Данило Бурбан. – По-перше, полярне сяйво є не тільки на Землі, а й на планетах з зовсім інакшими магнітними полями та атмосферами: на тому ж Юпітері, Сатурні, Урані. А по-друге, викиди сонця проходять приблизно 11-річний цикл активності. Затишшя змінюється великими штормами, які бомбардують Землю надзвичайною кількістю енергії. Тоді північне сяйво часто виникає. Якраз зараз ми наближаємося до піку сонячної активності. Дехто із науковців каже, що це продовжуватиметься до кінця цього року, а дехто стверджує, що до грудня 2025-го. А я вам скажу, що якраз у цей та наступні 2-3 роки українці бачитимуть Aurora borealis частіше.
Мінімум один раз на рік, каже вчений.
Червоне нічне небо лякало наших предків. Фото: en.wikipedia.org
Залиште відповідь