Юрій Горбунов поділився шкільними знімками та розповів цікаву історію про батьківські збори

Продюсера одного разу дещо врятувало від "батьківської прочуханки".

Юрій Горбунов згадав випадок із дитинства, який описав інстаграмникам. 53-річний телеведучий оприлюднив два свої чорно-білі фото шкільного періоду, словесним обрамленням до яких і стала тодішня історія, інформує Ukr.Media.

За словами чоловіка Катерини Осадчої, його "поведінка часто доводила батьків до легкої істерики". Однак дещо, мовляв, рятувало Горбунова від "батьківських прочуханок".

Історія, яку продюсер назвав смішною, стосується батьківських зборів.

"Батьківські збори для мене завжди були стресовими подіями. Мама вирушила до школи, а я місця собі не міг знайти. Перебираючи всі можливі варіанти, що про мене може говорити керівниця.

У голові кручу найгірші сценарії про поведінку і погану оцінку з математики, ледь не падаючи з ніг від хвилювання", — описав свій давній клопіт ведучий.

Коли прийшов час батьківських зборів, юний Юрій подався зустрічати її. Виявилося, що він був єдиним сином, що так вчинив. А ще — взяв із собою важливий предмет.

Читайте повністю розповідь Юрія:

"Згадалось дитинство!
Не те щоб я був шибиником…
Але не міг всидіти на одному місці, а моя поведінка часто доводила батьків до легкої істерики.

Але були у мені і риси характеру, які допомагали маленькому Юрі вберегтися від батьківських прочуханів!

Сьогодні їдучи з роботи, осіннє листя за вікном авто нагадало мені смішну історію з дитинства.

Батьківські збори для мене завжди були стресовою подією.
Мама вирушила до школи, а я місця собі не міг знайти.
Перебираючи усі можливі варіанти, що про мене може говорити керівничка.
В голові кручу найгірші сценарії про поведінку, та погану оцінку з математики, ледь не падаючи з ніг від хвилювання.

Спостерігаючи за годинником я розумів, що мені потрібно виходити, щоб зустріти маму.
За вікном почався дощ, тому я взяв у руки велику сіру парасолю і вирушив на зустріч долі!

Дорогою до школи моє серце билось у ритм дощу, який гучно бив по калюжах.

І от, момент істини!

Коли я підійшов до школи, то побачив що усі мами стояли на вулиці і чекали до поки не закінчиться дощ.
Ні за ким ніхто не прийшов, і тільки маленький Юра з великою парасолею зустрічав свою маму.

Батьки між собою переглянулись і кажуть:
— тільки Юра додумався за мамою прийти, а нам ще не відомо скільки доведеться стояти.

Дорогою додому, мама пригорнула мене міцно до себе і каже:
— Все що там про тебе наговорили, це все дрібниці!
Ти у мене найкращий!

Момент з шкільного дитинства, який запам‘ятовується на все життя."

Джерело