Фото: скрін ютуб-каналу «Лелека Грицько»
У селі Леляки Полтавської області триває цілодобовий стрим за лелекою Грицьком. За ним та його “дружиною” Одаркою стежать вчені Національного природного парку “Пирятинський”, що розташований довкола села. Відеоматеріал про життя лелек потрібен і науковцям, і студентам кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка для вивчення поведінки птахів, і цікавий багатьом українцям.
Подивитися, як живе пернатий, можуть усі охочі: гніздо лелеки доступне для цілодобового спостереження на ютуб-каналі «Лелека Грицько». 19 березня Грицько повернувся до України – у прямому ефірі можна побачити, як птах охороняє своє гніздо і чекає на повернення “законної дружини”. Подробиці про Грицька та його сімейне життя Коротко про розповів кандидат біологічних наук Подобайло Анатолій Віталійович.
«Незважаючи на війну, встановили гніздо – інакше б птах не повернувся»
– Анатолію Віталійовичу, чи давно у вас живе лелека Грицько?
– Доволі давно. Принаймні ми знаємо, що в цьому гнізді він виводить пташенят з 2019 року. В іншому місці він мав ще одне гніздо. Коли воно впало, лелеки переселилися на те, з якого зараз ведеться стрим.
– Як давно ви ведете відеоспостереження за птахом?
– Стрим ми планували розпочати вести у 2022 році, вже закупили обладнання, але воно не встигло доїхати: почалася війна. Але все-таки гніздо Грицька оновили. У 2021 році у нас була реконструкція лінії електропередач: електрики прибрали дроти – у гнізді залишалися пташенята. Вони виросли і полетіли, а восени, через те що електричних дротів уже не було, гніздо Грицька розхиталося і впало.
Анатолій Подобайло. Фото: Особистий архів
Ми звернулися до місцевого фермера, запропонували йому нам допомогти. Він підтримав нашу ідею, зробив платформу, проплатив камеру, і з 2022 року, незважаючи на велику війну, ми таки встановили гніздо. Якби його не поставили, Грицько на порожнє місце не повернувся б. А так йому було куди повертатись – він загніздився. А вже через рік, коли наші війська звільнили Харківську область, ми “відкопали” нашу камеру і в 2023 році встановили її на те місце, звідки сьогодні триває стрим. Таким чином, уже 2 роки спостерігаємо за Грицьком наживо.
– Тобто будь-якої миті можна побачити, що робить Грицько?
– Так. Одне із завдань стриму – освітнє: наш науковий куратор – Київський національний університет імені Шевченка. Його студенти збирають матеріал про лелек, у тому числі щодо цього гнізда. Зрештою, для того й потрібний національний парк, щоб берегти природу, вивчати її та працювати на природі.
– А хто дав лелеці таке ім’я – Грицько?
– Я: у моєї тітки раніше був кіт, його звали Грицько. Звик до цього прізвиська – так і залишилося. Грицько – значить Грицько.
– Чому для стриму ви вибрали саме лелеку Грицька та його гніздо? Адже у вас так багато птахів.
– Оскільки він гніздився посеред села – до нього можна було провести кабель та підключитися до будинку працівника парку – ясна річ, що ми його обрали. Ну і до того ж він наш, нам рідний.
– До речі, чому у Грицька у гнізді стільки поліетиленових пакетиків? Навіщо вони йому?
– Це, по-перше, наша особливість, як ми ставимося до нашої природи: скрізь розкидаємо цей пластик і погано прибираємо. Якщо подивитися на гнізда в інших європейських країнах, там чисто та охайно. А з іншого боку, лелека використовує пакетики як будівельний матеріал. Поліетилен переплітається з гілками – природа пристосовується навіть до такого сміття.
– Чи відомо, скільки років Грицьку?
– 5 років він у нас гніздиться, плюс 2-3 роки він не був статевозрілим – сума цих чисел – його мінімальний вік. Якщо він 2-3 роки гніздився в іншому місці, то виходить, йому зараз 9-10 років. Як кажуть, чоловік у самому розквіті сил.
Одарка з пташенятами в травні минулого року. Скрін ютуб-каналу «Лелека Грицько»
“Першими повертаються самці, займають свої гнізда, охороняють їх від конкурентів”
– А як “дружина” Грицька Одарка? Пишуть, вона ще не повернулася із Африки.
– Так, і це нормально для лелек, у них такі особливості. Першими повертаються самці, займають свої гнізда, охороняють їх від конкурентів, а вже за кілька днів прилітають самки. Як правило, вони повертаються до своїх самців, відроджують родину та продовжують рід.
– А правда, що лелеки знаходять пару на все життя чи це міф?
– Все-таки це більше міф, але ймовірність того, що самка повернеться до свого партнера, значно вищa, ніж знайдеться інша самка. Але якщо хтось із пари загине, лелеки, звісно, переформатуються.
– Ви рахували, скільки дітей було у Грицька та Одарки?
– Минулого року – 5 пташенят, причому ми їх закільцювали, і коли вони повернуться, ми їх впізнаємо, у 2021 році – п’ятеро, у 2022 році – четверо. Наш Грицько у цьому сенсі рекордсмен парку: як правило, сім’я лелек виховує двох-трьох дітей. Раніше, коли Грицько та Одарка були ще молоді та недосвідчені, у них було по одному-два пташеняти.
– Як буде з пташенятами цього року, поки що незрозуміло?
– Звичайно. Кожного року по-різному. У нас із харчовими ресурсами нормально. А взагалі, кількість пташенят у лелек залежить від того, самка прилетіла з Африки вгодована чи ні. У голоді вона там проводила час чи в ситості. Якщо в ситості, то має достатньо енергетичних ресурсів, щоб відкласти багато яєць. Якщо недостатньо їла – яєць буде менше.
У середньому минулого року в національному парку припадало 2,5 яйця на гніздо. Усього у нас 80 гнізд, плюс-мінус, з них “успішними” були 69 гнізд, тобто лелеки вивели пташенят і поставили їх на крило.
– Скільки всього у вашому парку лелек?
– 80 гнізд – 80 пар для заселення. Виходить, 176 пташенят наш парк випустив у життя.
– А як птахи реагують на війну? Якщо повертаються, то, мабуть, якось пристосувалися? Чи у вас зараз тихо?
– Якщо подивитися на те, що відбувається, з погляду лелеки, то для них що комбайн, що танк – однаково. Звичайно, вибухи – це небезпечно, але у наших краях, слава Богу, тихо.
Залиште відповідь